Норма водоспоживання та водовідведення. Принцип нормування витрат води

Під водокористуванням на увазі процес споживання води, служать джерелом його природні об'єкти або ж системи водопостачання. Водоспоживання прийнято нормувати, тобто визначати його встановлену за планом міру. Робиться це з урахуванням якості природного ресурсу. А також тих стандартів, які затверджуються на випуск одиниці промислової продукції.

Для чого потрібно нормування?

Головне його завдання – гарантувати в виробництві і в побуті таких обсягів використання водних ресурсів, які виявляться найбільш ефективними. Нормування у сфері комунального господарства ведуть на основі відповідних Сніп, на підприємствах промисловості для цього використовують спеціально розроблені методичні вказівки. Що ж саме йому підлягає?


Нормувати прийнято загальна кількість води, що витрачається при випуску продукції на її одиницю), свіжу питну воду, а також технічну. Крім того, враховують воду, яку використовують повторно і оборотно. А також стічні, тобто каналізаційні води (як відводяться від споживача, так і виробничі).

Які дані використовує Сніп "Норми водоспоживання"

За основу такого нормування беруть так звану питому величину. Що це за норма водоспоживання? Ця одиниця дорівнює максимально допустимому прийнятим за планом водного обсягом (при відповідній якості), який потрібно на випуск одиниці продукції стандартного зразка при певних виробничих умовах або на споживання з питною або господарською метою. Формування питомих норм ведеться шляхом використання їх поелементних складових. Що в них закладається? В основному мова йде про питомій витраті води на виробництво (на кожну одиницю) або на об'єм (площу) підприємства. Така ж норма водоспоживання підприємстві існує і для кожного окремого процесу, в число яких входить і її питво, і господарські потреби.


Інша розрахункова величина регламентує ті втрати у виробничому циклі, які відносяться до безповоротним. Мова йде про витік, випаровуванні, віднесенні, фільтрації і т. п. Такі прийнято відносити до заводських, галузевим та міжгалузевим. Вимірювати нормативи прийнято в натуральних одиницях (літрах, кубометрах тощо).

Про нормування водовідведення

Але фахівців цікавить не тільки норма водоспоживання. Виявляється, врахуванню підлягає і прямо протилежна процедура. Водовідведенням, тобто скидання вод, називається процес видалення стоків за межі тих місць, де відбувається первинне використання ресурсу (підприємство, населений пункт). Віддаляються вони в природні джерела або передаються для очищення спеціалізованим організаціям. Під нормами водовідведення розуміється планове найбільшу кількість стоків, що приймається також у розрахунку на одиницю продукції. Вода при цьому може відноситися до однієї з двох ступенів забруднення - умовно (нормативно) чистою і потребує очищення. У зв'язку з постійним вдосконаленням технологій норми водоспоживання та водовідведення переглядаються в обов'язковому порядку через п'ять років. Розраховують їх безпосередньо на виробництві під час затвердження керівництвом.

Як враховують якість води

Вимоги до якості і складу питної води у системах централізованого водопостачання характеру викладені на сторінках Санпін, що вийшли в 2001 р. Технічну воду поділяють на 4 окремі категорії зі своїми вимогами до кожної. I – вода-теплоносій на ТЕЦ, АЕС і т. п. Виключається присутність механічних домішок, жорсткість і агресивність. Стоки такої води не потребують очищення, але можуть бути гарячими. II – вода для промивання продуктів, тари, сировини. Стоки бувають сильно забруднені. III – вода-сировина (для харчової продукції, в будівельній галузі тощо). IV – вода комплексного використання. З урахуванням такого поділу технологію виробництва підбирають максимально раціонально з мінімізацією шкоди навколишньому середовищу.

Що таке ліміт водоспоживання

Це прийняте за результатами розрахунку, основою якого служить норма водоспоживання, кількість питної і технічної води для кожного підприємства відповідно до умов виробництва, планових втрат, програми економії ресурсів. Лімітом водовідведення називається кількість витрачених стічних вод, що направляються в природний об'єкт з урахуванням його стану і стандартних нормативів. Обидва ці ліміту, розраховані і приймаються безпосередньо на підприємстві, повинні бути затверджено агентством з водокористування. Беруть їх в загальному випадку терміном на рік, але при складній обстановці з водними ресурсами - помісячно або навіть подобово.

Вода в комунально-побутовому господарстві

Забезпечення населення питною водою – найважливіша справа державного масштабу, одна з перших обов'язків влади будь-якого населеного пункту. При відсутності чистої води для пиття моментально виникають хвороби - аж до епідемій. В світі ще повним-повно місць, де доступ до води прийнятної якості - недозволена розкіш. У нашій країні Водним кодексом проголошений пріоритет комунального водопостачання. Насамперед, незалежно від умов, населення повинно бути забезпечено чистою водою. Подача її не повинна бути нижче позначки 97 % (це означає, що лише три дні зі ста допустимі перебої з водою).
Зрозуміло, і в цій сфері існує своя норма водоспоживання. Структура комунально-побутового водопостачання при цьому виглядає наступним чином. Господарсько-питного водопостачання відводиться 56 %, громадським будівлям – 17 %, промисловості – 16 %. Решта йде на інші потреби (пожежники - 3 %, міські фонтани, полив і т. п. - 1 %, стільки ж на всі інші). Вода господарсько-питного призначення витрачається в наступному процентному відношенні: на пиття і харчові цілі (приготування їжі) – 30 %, для прання – 10 %, використання ванн – 30 %, змив унітазних бачків – 30 %.

Норми водоспоживання - добу у великому місті

Жителям великих міст на всі потреби побутового і комунального характеру відводиться до 600 л/добу води. Така норма водоспоживання на людину. Структура її витрати виглядає так: - на особисті потреби - 200 л; - на комунальні підприємства – 100 л; - на підтримку міської чистоти – 100 л; - підприємствам місцевого значення – 200 л. Для комунально-побутового водопостачання характерно наступне. Якість води має бути виключно високим за властивостями як фізичної (кольору, прозорості, присмаку, запаху), так і хімічного (жорсткості, мінералізації, кислотності, складом домішок) характеру. Сюди ж відноситься і вміст органічних речовин, нормований випромінювання радіоактивних частинок, бактеріальний склад. У питній воді не повинен знаходитися паразитів, вірусів, патогенних мікробів.

Найкраща вода

Стандарти якості (перший з них в нашій країні належить до 1937 році) від року до року мають тенденцію посилюватися. З чим це пов'язано? Наука не стоїть на місці, щороку з'являються все нові факти про вплив на людину тих чи інших речовин. Відповідно, вимоги щодо якості до складу води підлягають перегляду. Найкраще утримання - у міжпластових підземних артезіанських вод, вважаються максимально захищеними від забруднень. Дещо гірше - ґрунтові, що залягають не так глибоко, а найменше придатні метою водопостачання поверхневі води. Щоб вода відповідала стандартам якості, її піддають фільтрації, коагуляції (осадження домішок), хлорування, видалення небажаних і введення потрібних домішок.

Про нерівномірності споживання

Інша властивість водоспоживання у сфері ЖКГ - поєднання відносної рівномірності водоспоживання протягом року з нерівномірністю добового. Якщо відсоток сезонних коливань - не більше 15-20 то за добу перепад набагато більше (близько 70 % води ми витрачаємо в денний час). Тому розроблений спеціальний коефіцієнт нерівномірності (часовий і добовій). Завдяки йому враховується коливання споживання водних ресурсів по годинах і місяцях, що вимагається при проектуванні систем постачання. Адже завдання - забезпечити гарантовану подачу навіть в режимі максимального водоспоживання.